Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № 916/931/14 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі№ 916/931/14 Господарського суду Одеської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" доДержавного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт"

простягнення 267458,11 грн., за участю представників сторін від позивача: Мишко О.В. (довіреність від 26.12.2014 № 5507), від відповідача: Чернишева А.О. (довіреність від 12.03.2015 № 22),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2015 у справі № 916/931/14 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 916/931/14 (у складі колегії суддів: Шевченко В.В. - головуючого, Головея В.М., Ярош А.І.) заяву Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" про визнання наказу від 17.10.2014 у справі № 916/931/14 таким, що не підлягає виконанню-задоволено. Визнано наказ Господарського суду Одеської області від 17.10.2014 у справі № 916/931/14 в редакції: "Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії заборгованість у розмірі 267,458,11 грн. та судовий збір у розмірі 5349,16 грн." таким, що не підлягає виконанню повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" кошти у сумі 267458,11 грн. та 5349,16 грн. (судовий збір), сплачені на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 17.10.2014 № 916/931/14.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2015 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 916/931/14 Господарського суду Одеської області, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.01.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 916/931/14 Господарського суду Одеської області, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.08.2014 у справі № 916/931/14 (у складі колегії суддів: Степанова Л.В. - головуючого, Брагіна Я.В., Цісельського О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі № 916/931/14 (у складі колегії суддів: Лисенко В.А. - головуючого, Гладишевої Т.Я., Ліпчанської Н.В.), позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії заборгованості у розмірі 267458,11 грн. та судовий збір у розмірі 5349,16 грн.

Господарським судом Одеської області 17.10.2014 видано відповідний наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2014.

Судами встановлено, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області Колечко Д.М. 29.10.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45234541 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області, Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" (боржник) надано строк на добровільне виконання наказу до 05.11.2014.

Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" 03.11.2014 перераховано стягнуту суму боргу у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 3236 від 03.11.2014 на суму 272807,27 грн.

Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області Колечко Д.М. 18.11.2014 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 45234541, у зв'язку з добровільним виконанням боржником виконавчого документу.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 у справі № 916/931/14 (у складі колегії суддів: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі № 916/931/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

На сьогоднішній день спір не вирішено по суті.

Відповідно до частини 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що до інших причин належать, наприклад, скасування чи зміна в апеляційному чи касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи скасування рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2014 у справі № 916/931/14 на підставі якого видано наказ від 17.10.2014, дійшов до правильного висновку про необхідність визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 916/931/14 Господарського суду Одеської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 916/931/14 Господарського суду Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі № 916/931/14 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.